Контраст
Шрифт

Державний ринковий нагляд

Державний ринковий нагляд – діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз безпеці життя та здоров’ю людей, безпечних умов праці, захисту прав споживачів (користувачів), захисту довкілля.

Метою здійснення державного ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

З 5 липня 2011 року набули чинності Закони України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також з 10 лютого 2016 року Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», які відображають сучасний підхід з забезпечення безпеки нехарчової продукції шляхом обов’язкового дотримання вимог технічних регламентів, та добровільного застосування нормативних документів таких як норми, стандарти та правила. Окрім того ці законодавчі акти встановлюють вимоги та визначають механізм здійснення державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією.

Цим законодавством введено новий вид перевірки – перевірка характеристик продукції.

Законодавство України про ринковий нагляд має за основу – зміну системи державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією шляхом зближення її з існуючою системою в країнах Європейського Союзу, що відкриває вільний доступ продукції вітчизняних виробників на світовий ринок. Передбачено, що суб’єкти господарювання повинні вводити в обіг і розповсюджувати тільки безпечну продукцію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року
№ 1069 затверджено перелік органів державного ринкового нагляду та сфери їх відповідальності (види продукції, щодо яких здійснюється нагляд). Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Одним з таких органів визначено Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) з її територіальними органами.

До сфери відповідальності ДСНС України підпадають піротехнічні вироби (постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 839 «Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів»).

Відповідно до пункту 2 «Технічного регламенту піротехнічних виробів» піротехнічний виріб – виріб, призначений для створення світлового, іскрового, димового, звукового та/або змішаного ефекту шляхом горіння (вибуху) піротехнічної суміші та/або вибухової речовини.

Багато з тих, хто купує піротехнічні вироби, найчастіше не підозрює про те, яка небезпека приховується за яскравою етикеткою, адже піротехнічні вироби є вогне- і вибухонебезпечними виробами, вимагають підвищеної уваги при поводженні з ними. Необхідно відмітити, що піротехніка не завжди буває якісною та відповідає чинним вимогам.

При використанні піротехнічних виробів можуть виникнути різні фактори, які несуть у собі небезпеку для оточуючих. Основними небезпечними факторами при використанні піротехнічних засобів є:

  • Полум’я або високотемпературний струмінь продуктів згоряння. Цей фактор характерний для феєрверків і небезпечний можливістю загоряння легкозаймистих речовин та предметів, які знаходяться поряд з працюючим виробом.
  • Палаючі елементи виробів (зірки, іскри, шлаки). Ця небезпека виникає при роботі римських свічок, салютів та інших виробів, ефект яких досягається розкиданням на висоті палаючих різнокольорових «зірок». Час горіння «зірок» підбирається таким чином, щоб вони встигали згоріти раніше, ніж досягнуть поверхні землі. Тому, при неправильному розташуванні виробу, ці палаючі «зірки» можуть упасти на землю. У неякісних бенгальських вогнів іноді відпадають палаючі частки, що є небезпечним у домашніх умовах.
  • Небезпечний склад продуктів горіння. При горінні піротехнічних продуктів у великій кількості утворюються речовини, шкідливі для здоров’я людини.
  • Звуковий вплив (тиск). Велика гучність при розриві піротехнічних виробів може викликати у глядачів відчуття дискомфорту або травмування органів слуху.
  • До найбільш небезпечної піротехнічної продукції слід віднести ракети. Стабілізатори, які виконують у них роль направляючої частини, виготовлені з дерева. Через погодні умови, а іноді неякісну, не просушену деревину, яка деформується, виникає загроза травмування під час застосування виробу. Окрім того, при неправильному зберіганні або простроченому терміні використання ракет є небезпека, що вони можуть змінити напрямок польоту.

  • До уваги виробників, уповноважених представників, імпортерів та розповсюджувачів аерозольних розпилювачів. Головне управління ДСНС України у Запорізькій області доводить до відома, що 21.02.2023 Постановою КМУ № 154 затверджено «Технічний регламент аерозольних розпилювачів». Дана постанова набирає чинності з 25 листопада 2023 року.

    Даний регламент визначає вимоги щодо безпечності продукції для реалізації на території України та технічні характеристики аерозольних розпилювачів у відповідності до європейських стандартів.

    Відповідність аерозольної продукції цьому документу дозволить знизити ризики, пов’язані із використанням аерозольних розпилювачів, підвищити конкурентоспроможність українських виробників та ступеня довіри міжнародних та європейських партнерів до якості та безпечності аерозольних розпилювачів вітчизняного виробництва.

    Продаж на ринку аерозольних розпилювачів, що введені в обіг до дня набрання чинності вищезазначеної постанови, не може бути заборонено або обмежено через невідповідність такої продукції новим вимогам технічного регламенту.

    Вище визначеною постановою також внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1057 “Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади та Служба безпеки України здійснюють функції технічного регулювання” і від 28 грудня 2016 р. №1069 “Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд”, відповідно змін Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні підрозділи, будуть здійснювати державний ринковий нагляд у сфері аерозольних розпилювачів.

  • До уваги виробників, уповноважених представників, імпортерів та розповсюджувачів засобів цивільного захисту. Головне управління ДСНС України у Запорізькій області доводить до відома, що 26 травня 2023 року Постановою КМУ № 535 затверджено «Технічний регламент засобів цивільного захисту». Дана постанова набирає чинності з 31 травня 2024 року.

    Даний регламент установлює вимоги щодо засобів цивільного захисту, їх надання на ринку, введення в обіг, а також процедури оцінки відповідності таких засобів.

    Продаж на ринку засобів цивільного захисту, що введені в обіг до дня набрання чинності вищезазначеної постанови, не може бути заборонено або обмежено через невідповідність такої продукції новим вимогам технічного регламенту.

    Вище визначеною постановою також внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1069 “Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд” та від 16 грудня 2015 р. № 1057 “Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади та Служба безпеки України здійснюють функції технічного регулювання”.

    Відповідно до статей 8 і 111 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2024 року №97 затверджено Перелік національних стандартів для цілей застосування Технічного регламенту засобів цивільного захисту.

Перелік нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державного ринкового нагляду

Звертайтесь за захистом порушеного права на безпечність продукції

Звіт про діяльність Головного управління щодо ринкового нагляду у сфері піротехнічних виробів

До уваги суб’єктів господарювання щодо перевірок характеристик продукції