ГоловнаГерой рятівник27 Вересня, 2011р.
 Версія для друку

Герой-рятівник року 2009

Опубліковано: 27.09.2011, 16:09

  2006 рік 2007 рік 2008 рік 2010 рік 2011рік

 

 

Всеукраїнська акція "Герой-рятувальник року"

 

ВРЯТУВАВ ЖИТТЯ СУСІДСЬКИМ ДІТЯМ

4 березня о 19-й годині мешканець с. Лозоватка Приморського району Запорізької області Сергій Генов врятував життя сусідським дітям. Чоловік зі своєю родиною знаходився вдома. Раптом прибіг переляканий сусідський 11-річний хлопчик і сказав, що горить їхній будинок, всередині якого залишилось троє малих дітей. Матері малих вдома не було. Сергій не вагався ані хвилини. Він одразу побіг на допомогу. Його дружина кинулася викликати рятувальників...

В приватному будинку по провулку Садовому горів дах, вікна, двері, підлога і майно. Вогонь швидко розповсюджувався. Існувала загроза обвалу стелі. Але це не зупинило сміливого чоловіка. Навпаки, він розумів, що чекати не можна, адже в такій ситуації дорога кожна секунда. Сергій Генов зайшов всередину палаючого будинку, дихати було нічим. Через сильне задимлення він нічого не бачив, тоді спробував пробиратися будинком навпомацки і майже лежачи. В кімнаті він побачив трьох малят: 8-річну дівчинку і двійняток 2007 року народження. Він сказав старшій дівчинці взяти на руки сестричку, а сам підхопив хлопчика. Так само навпомацки рятівник відшукав вихід. Сергій Генов виніс дітей на вулицю, на щастя, вони ще не встигли отримати отруєння продуктами горіння і медичної допомоги не потребували. Сергій разом із своєю родиною забрали врятованих діточок до себе додому.

Тим часом на місце події прибула чергова варта СДПЧ-42 з охорони м. Приморськ. Вогнеборці одразу почали гасити полум'я. Вогонь на той момент охопив вже майже весь будинок. Площа пожежі складала 60 кв. м. Силами підрозділу МНС за кілька хвилин пожежу було локалізовано. Завдяки оперативним діям рятувальників була усунена загроза розповсюдження вогню на сусідні будинки. Щоб загасити полум'я повністю знадобилось ще більше години.


Указом Президента України № 348 від 25 травня 2009 року "Про відзначення державними нагородами України" Сергія Генова було нагороджено медаллю "За врятоване життя".

ДОБРІ СПРАВИ В ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР

4 березня 2009 року в с. Лозуватка Приморського району Запорізької області майже повністю згорів будинок, в якому мешкали четверо дітей з матір'ю. Тільки завдяки мужності сусіда Сергія Генова діти залишилися живими. Чоловік зі своєю родиною знаходився вдома, коли прибіг переляканий сусідський хлопець і сказав, що горить їхній будинок, а в середині залишилось троє малих дітей - дівчинка 2000 року народження та двійнятка 2007 року народження. Матері малих вдома не було. Батько з ними не живе. Сергій, не вагаючись ані хвилини, одразу побіг на допомогу.

Приватний будинок по вулиці Садовій був повністю охоплений полум`ям: горіли дах, вікна, двері, підлога і майно. Вогонь розповсюджувався дуже швидко. Площа пожежі склала 60 кв. м. Сергій виніс дітей на вулицю. На щастя, малі не встигли отруїтися продуктами горіння і медичної допомоги не потребували. Щоб загасити полум'я вогнеборцям знадобилось більше години. Помешкання, в якому жили діти, майже повністю зруйноване. У малих не залишилось одягу, взуття, згоріли всі шкільні зошити й підручники. Грошей на відновлення втрат у родини немає. Зараз дітей забрав до себе батько.

Рятувальники виконали свою бойову задачу - загасили пожежу, але не змогли залишитись байдужими до горя, яке спіткало цю родину. За ініціативою начальника Головного управління МНС України в Запорізькій області Олексія Лепського доля дітей не залишилася без уваги: була організована робота по наданню погорільцям благодійної допомоги. За проханням запорізьких МНСників, на місце події виїжджали представники благодійного фонду "Патріот Запоріжжя", після чого 11-річному Володі, 9-річній Вікторії, 2-річним двійнятам Іллі та Олександрі Зубенко була надана благодійна допомога. Крім того, Головне управління МНС України в Запорізькій області через засоби масової інформації звернулось до всіх небайдужих людей з проханням допомогти дітям одягом, взуттям, підручниками, зошитами, іграшками тощо. Збором речей займався благодійний фонд "Патріот Запоріжжя". Допомогу також надали благодійний фонд "Милосердя і здоров'я" та Запорізька обласна організація Червоного Хреста України. Приємно констатувати той факт, що, не зважаючи на всі перепони й негаразди, економічну кризу в країні, люди не втратили співчуття до чужого горя. Більше 50-ти запоріжців відгукнулися і допомогли дітям. 16 квітня, в Чистий четвер, запорізькі рятувальники приїхали до с. Лозуватка з подарунками, які зайняли цілий вантажний автомобіль облуправління МНС. Небайдужі люди віддали малятам безліч іграшок, одягу та навіть меблі й побутову техніку. Найактивнішими виявилися мешканці Запоріжжя Зоя Тоц, Алла Іщенко, Зоя Карпова, Тамара Огородова, Генадій Чурса. Тепер в домі Зубенків з'явилася пральна машина, газова піч та кухонні меблі. Співробітники МНС також привезли малим гостинці: фрукти, соки і великий святковий торт. Діти з радістю зустріли своїх нових друзів - рятувальників, разом з ними розбирали привезені подарунки, одразу ж гралися і приміряли нові речі. А у Олександра Зубенко, батька чотирьох дітей, в очах застигли сльози. Він висловив велику вдячність рятувальникам, благодійному фонду "Патріот Запоріжжя" і всім людям, які вирішили допомогти сім'ї Зубенко у скрутні часи. "Я завжди в житті розраховував тільки на себе, - поділився Олександр Миколайович, - а тут така допомога! Я говорю велике щире спасибі всім і дай Бог вам здоров'я на довгі роки життя. Я, в свою чергу, зроблю все можливе, аби забезпечити моїм дітям гідне дитинство і виховання". Доля дала родині Зубенко ще один шанс. А ми сподіваємось, що вони оцінять головний її подарунок - життя...

МІНІСТР МНС ВОЛОДИМИР ШАНДРА ВРУЧИВ НАГОРОДУ СЕРГІЮ ГЕНОВУ


У МНС пройшли урочистості з нагоди Дня Конституції. Під час заходу Міністр Володимир Шандра вручив високі державні нагороди - медалі "За врятоване життя" 4 громадянам, які виявили виняткову мужність і героїзм під час порятунку людей. Це - перші претенденти на звання лауреата акці

ї "Герой-рятівник року - 2009", вчинки яких були відзначені на найвищому рівні - Президен

том України. Хто ж вони, герої і справжні громадяни своєї країни, на яких варто рівнятися?

20-го листопада у місті Ладижин Тростянецького району Вінниччини, у чотирьохквартирному житловому будинку на вулиці Привокзальній, 4, під час пожежі отруїлися продуктами горіння та були шпиталізовані до реанімаційного відділення міськлікарні 3 дівчаток, 2004, 2005 і 2008 років народження, котрі залишилися вдома без нагляду дорослих. Пожежу, що сталася через їхні пустощі з сірниками, вчасно виявив та врятував дітей їхній сусіда Сергій Дмитрук, співробітник кримінально-виконавчої системи.

4-го березня на Запоріжжі житель села Лозоватка Приморського району Сергій Генов врятував життя чотирьом сусідським дітям. Чоловік зі своєю родиною був удома. Раптом прибіг переляканий сусідський 11-річний хлопчик і сказав, що горить їхній будинок, усередині якого залишилися трійко малих дітей. Матері ж удома не було. Сергій мерщій кинувся на допомогу, а його дружина почала викликати рятувальників МНС... У приватному будинку в провулку Садовий палали дах, вікна, двері, підлога... Існувала загроза обвалу стелі. Але це не зупинило сміливця. Навпаки, він розумів, що чекати не можна, адже в такій ситуації дорога кожна секунда. Пан Сергій через сильне задимлення нічого не бачив, пробивався вперед навпомацки. В кімнаті він побачив 8-річну дівчинку і двійняток, 2007 року народження. Він велів старшій дівчинці взяти на руки сестричку, а сам підхопив хлопчика. Так само навпомацки рятівник відшукав вихід. Генов виніс дітей на вулицю.

На щастя, на щастя, вони ще не встигли отруїтися продуктами горіння та медичної допомоги не потребували. І забрав врятованих діточок до себе в хату. Тим часом на місце примчала чергова варта МНС із райцентру. Незабаром полум'я приборкали, і, завдяки оперативним діям рятувальників, була усунена загроза розповсюдження вогню на сусідні будинки.

24-го липня 2008 року мешканець міста Борзна Чернігівської області Костянецький Руслан Валентинович, 2002 р.н., який гостював у бабусі в селищі Недригайлів, по обіді разом зі своєю тіткою відпочивав на березі ріки Сула поблизу села Курмани, що за три кілометри від райцентру. Плавати хлопчик не вмів, тому один із знайомих тітки вирішив узяти хлопчика на плечі та побавитись у воді разом. Через деякий час чоловік за невідомих причин почав занурюватися. Це побачив 16-річний Володимир Терещенко, який разом зі своїми товаришами також перебував у воді. Просити про допомогу дорослий був уже не в змозі, отже, хлопець, не вагаючись, кинувся на допомогу, та потопаючий разом із хлопчиком зник під водою. Не втрачаючи надії, Володимир пірнув, і, докладаючи значних зусиль, підняв хлопчика на поверхню…

"До кінця свого життя буду молитися за Світлану", - сказала бабуся одного з двох врятованих на Чернігівщині хлопчиків. 28-го листопада 2008 року у селі Нове Чернігівського району Світлана Волова поралася біля корів, коли почула дитячі крики з боку невеликого ставка в кінці городу. Часу на роздуми не було. Скинувши теплу куртку, жінка кинулася до водойми. Там в ополонці були двоє хлопчиків. Ламаючи льодову кригу, по груди у крижаній воді Світлана пробиралася до дітей, турбуючись, аби замулене дно не затягнуло й її. Першим був врятований Юрко, котрий, намагаючись врятувати старшого хлопчика, опинився зверху. Світлана підштовхнула хлопця на міцніший лід. Із Денисом було складніше. Жінка обережно на руках донесла постраждалого до берега. І тільки потім з'явилися відчуття страху та холоду. Наступного дня батьки Дениса Пугача та Юрка Бовши дякували Світлані за порятунок своїх синів, а односельці її тепер звуть "наша рятівниця"... Отримавши нагороду, пані Світлана подякувала за високу оцінку свого подвигу Міністрові В.Шандрі та Президенту України В.Ющенку, а рятувальникам МНС побажала, щоб у них було якомога менше надзвичайних ситуацій: "Адже за кожним лихом - сльози та біль людей".

МІЛІЦІОНЕРИ ВРЯТУВАЛИ НА ПОЖЕЖІ ЧОЛОВІКА

geroy19_09

29 січня близько 23-ї години, командир роти ДПС з охорони міста Запоріжжя Андрій Степанов та його заступник Олексій Грищенко, під час патрулювання, побачили густий дим, який разом із полум’ям виривався з вікна приватного будинку по вул. Електричній в Заводському районі. Одразу було викликано службу порятунку та швидку допомогу. Почувши від сусідів, що в домі може знаходитись хазяїн, чоловіки прийнялися гасити пожежу, щоб добратися до постраждалого.

Як згадують новоспечені герої, часу на роздуми не було, тому й кинулися вони у палаючий будинок. В одній з кімнат натрапили на непритомного чоловіка та винесли його на вулицю. На свіжому повітрі надали першу медичну допомогу. Постраждалого чоловіка до лікарні забрала карета швидкої допомоги.

Завдяки оперативним та професійним діям офіцерів хазяїн будинку залишився живим. А врятувати життя, ризикуючи своїм – це найвідважнійший вчинок, який може зробити людина.

3 березня співробітники ДАЇ за свій героїчний вчинок були нагороджені нагрудними заохочувальними знаками Головного управління МНС України в Запорізькій області "За мужність при ліквідації надзвичайної ситуації".

БАТЬКО З СИНОМ ВРЯТУВАЛИ МАЛЕНЬКОГО ХЛОПЧИКА

29 березня, у вихідний день неділю, Анатолій Кимлач разом із сином Максимом, поралися на городі в с. Балкове Токмацького району. Була вже друга половина дня, коли чоловіки звернули увагу на зграйку дітей, які йшли у бік водоймища. Через деякий час чоловіки почули крики, діти кликали на допомогу. Батько та син Кимлачі, не вагаючись ані хвилини, одразу кинулися на канал. До місця події було всього метрів 200-250, проте чоловіки натрапили на перешкоду - маленьку річку, що впадає у канал. Максим кинувся навпростець, одяг одразу промок і це трохи затримало його рух. Батько побачив бревно і перебрався через річку по ньому. Коли Анатолій Васильович добіг до каналу, на воді на відстані приблизно 5 метрів від берегу він побачив червону курточку. Дитини видно не було. Він пірнув у воду. За лічені хвилини чоловік знайшов і підтягнув хлопчика до берега, де вже чекав Максим. 6-річний Стас не дихав, тіло малого посиніло від холодної води. Рятівники почали надавати хлопчику першу допомогу. На щастя, Максим зміг зорієнтуватися в тій ситуації. Не дарма 10 років пропрацював у школі. З ротової і носової порожнин потерпілого йшла піна. З трудом Максиму вдалося розкрити малому рота, бо м'язи щелепи вже скоротилися, і зробити дитині штучне дихання. Після чого з легень вийшла вода. Хлопчик прийшов до тями, почав дихати, відкашлявся і заплакав... Дорогоцінне маленьке життя було врятоване! В цей момент діти привели допомогу з села. Люди загорнули дитину в сухий одяг, на руках понесли до місцевого фельдшера. Звідти викликали "швидку". З діагнозом двостороннє запалення легень хлопчика госпіталізували до районної лікарні.

Як розповіли друзі Стаса, він хотів помити руки в каналі. Проте, берег тут обривчастий. Хлопчик підслизнувся на траві і впав у воду. Глибина водойми в цьому місці приблизно 2 метри, вода в березні дуже холодна. Якби не сміливі дії Анатолія і Максима Кимлачів, 6-річна дитина потонула б. Мати хлопчика Світлана вважає, що син народився під щасливою зіркою.

РОБОТА ЗА ПОКЛИКАННЯМ ДУШІ

geroy16_09

3 травня опівдні на пункт зв’язку служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що в м. Запоріжжя сталася пожежа. Займання виникло в квартирі 9-поверхового будинку по вулиці 8 Березня. Горіли домашні речі в кладовій на загальній площі 2 м кв. В цій оселі мешкала сім’я: дружина з хворим чоловіком, який самостійно не пересувався. Іноді до них приходила дівчина, яка допомагала стареньким по господарству. Коли дружина пішла з дому у справах, залишивши чоловіка самого, сталася пожежа. Дідусь відчув запах диму та зробити нічого не міг. На щастя, сусіди також відчули запах диму і одразу викликали рятувальників МНС. На місце події негайно прибула чергова варта ДПЧ-8 та СДПЧ-4 у складі 15 чоловік та 5 одиниць техніки. Робота вогнеборців ускладнювалась тим, що металеві двері були зачинені, і потрапити до помешкання їм вдалось лише через вікно. Та вони встигли. Рятувальники Сергій Федорченко та Сергій Білий знову першими прийшли на допомогу. Вони потрапили до помешкання і винесли 72-річного господаря на балкон. Чоловік був непритомний. Рятувальники надали потерпілому першу допомогу. А коли чоловік прийшов до тями, наділи йому повітряну маску, аби він не дихав димом. Коли вогнеборцям вдалось відчинити двері квартири зсередини, вони винесли врятованого на вулицю і передали його бригаді швидкої допомоги. З отруєнням продуктами горіння його було госпіталізовано до 5 міської лікарні.

Ймовірно, причиною пожежі стало коротке замикання електропроводки у кладовій. Обставини події з’ясовуються. За фактом пожежі ведеться слідство.

Нагадаємо, що двоє пожежних ДПЧ-8 з охорони ОАО "Мотор Січ" м. Запоріжжя начальник варти Сергій Федорченко та командир відділення Сергій Білий у 2007-му році стали номінантами Всеукраїнської акції "Герой-рятувальник року", коли 24 січня, знаходячись не при виконанні службових обов’язків, врятували на пожежі літню жінку та її 3-річного онука. Тоді рятувальники були нагороджені відзнакою МНС України «За відвагу в надзвичайній ситуації» ІІ ступеня. Два роки потому, двоє мужніх бійців МНС, які обрали роботу за покликанням душі, продовжують рятувати людські життя...

ДВОЄ ЧОЛОВІКІВ ВРЯТУВАЛИ 2-РІЧНУ ДІВЧИНКУ

geroy17_09

16 червня приблизно о 17-й годині в м. Гуляйполе, по вул. Леніна, в люк каналізаційної стічної ями впала маленька дівчинка. 2-річна Аліна гуляла зі своєю 3-річною подружкою Яною на подвір'ї. Потім дівчатка пішли до сусіднього двору поїсти шовковиці, де і знаходилась відкрита каналізаційна яма. Ставши ногами на резинову покришку з-під автомобіля, щоб дотягнутись до гілки з ягодами, Аліна не втримала рівновагу і впала в яму, глибина якої 5 метрів. Дівчата почали кликати на допомогу. На щастя, дітей почули.

geroy18_09

Двоє чоловіків, Сергій Пономаренко та Михайло Попов, що проживають поряд, кинулись рятувати маленьку. Шукати драбину не було часу. Рятувати дитину потрібно було негайно, адже кожна хвилина могла коштувати їй життя. Сергій вхопив за ноги Михайла і опустив його у яму. Пенсіонер Михайло Лукич, не зважаючи на літній вік, схопив дівчинку і витяг її з "пастки". Після вони віднесли Аліну в будинок і викликали "швидку". При падінні дівчинка отримала травму голови. Станом на 15.00 17 червня потерпіла знаходиться вдома з бабусею.

ДЕВ’ЯТИКЛАСНИКИ ВРЯТУВАЛИ 3-РІЧНУ ДІВЧИНКУ

geroy15_09

1 вересня, на святі Першого дзвоника, Саша Зайцев, Максим Шевченко, Паша Горін, Вєня Гарбузюк, Ілля Граур, Микита Шмигля, учні 9-го класу 20-ї школи м. Запоріжжя, отримали Грамоти Головного управління МНС України в Запорізькій області "За небайдужість до людського горя та сприяння у врятуванні життя дитини". Заступник начальника облуправління МНС з питань взаємодії з органами державної влади Віктор Гаврищук відвідав запорізький навчально-виховний комплекс №20 екологічного профілю і перед усією школою висловив подяку хлопцям, завдяки яким залишилася живою 3-річна дитина.

Нагадаємо, що 22 травня поточного року ці шестеро старшокласників надали допомогу дитині, яка впала у Дніпро з мосту Преображенського. "Спочатку ми почули дитячий крик і звук, схожий на удар об воду. - Згадують хлопці. - Ми подумали, що дитина впустила з моста ляльку, а тепер плаче за нею". На щастя, доля підказала юнакам, що не все так просто. Щоб розгледіти, що саме на воді, вони скористалися мобільним телефоном. Камера приблизила картинку і перед очима хлопців представ жах: посеред Дніпра на спині лежала зовсім маленька дівчинка. Юнаки розуміли, що малеча надто далеко від берега. Самі вони будуть плисти досить довго. А в такій ситуації дорога кожна секунда. Вся надія була на те, що вдасться знайти човен. Найближчим місцем, де могли бути люди і човен, був будівельний майданчик нового мосту. Туди й кинулися школярі та не помилилися. На допомогу дитині вийшов човен. Одразу ж було викликано "швидку" та міліцію. 3-річну Катю врятували.

На урочистій лінійці Віктор Гаврищук привітав всіх присутніх з днем знань. "Першого вересня тисячі юних громадян нашої держави повертаються після канікул для набуття нових знань. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя. Бажаю вам, шановні учні, на цьому шляху підкорити нові вершини, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети." - Побажав Віктор Борисович.

СКРОМНИМ ГЕРОЄМ ПИШАЄТЬСЯ ВСЯ РОДИНА

geroy8_09

Від подій того доленосного понеділка пройшло вже пів року. Проте, сказати "дякую" ніколи не пізно. Нещодавно до редакції

газети "Факты" звернувся чоловік і попросив розповісти громадськості про людину, завдяки якій він та ще двоє його товаришів уникнули страшної смерті в холодній морській стихії…

Вона з гордістю дивиться великими карими очима і каже "Мій тато - герой!". 11-річна

Оля тримає на ручках молодшу сестричку Сашеньку і каже: "Чуєш, маленька? Наш тато -

geroy9_09

герой!". "А я й не здивувалася, - каже дружина Інга, - це в його характері!". "Теща також зраділа і вітала мене. Дуже приємно…", - згадує сам Олександр Безверхий…

Як і всі "народні герої" Олександр свій вчинок героїчним не вважає, а просто людяним. А

4 травня поточного року цей скромний і мужній чоловік врятував життя трьом людям.

Була приблизно 17-та година вечора. Охоронець бази відпочинку "Сонячна" в м. Приморськ Олександр Безверхий разом зі своїм кумом Володимиром пішли до моря подивитись, як насипали хвилелом в районі дитячого оздоровчого закладу "Ювілейний". Коли дійшли до краю хвилелому, що заходить в море, то почули голоси. Хтось кликав на допомогу. Чоловіки почали вдивлятися у морську далечінь, намагалися зрозуміти, звідки чутно крики. Раптом, десь метрів за 200 побачили двох людей. Вони тонули. Рахунок йшов на секунди, бо люди знаходились в холодній воді вже деякий час. Не вагаючись, чоловіки почали діяти. "Я розумів, що потрібно знайти човен. Бо самотужки витягти

geroy10_09

потопаючих на берег з такої відстані буде досить важко і довго", - розповідає Олександр. Тому кинулися на берег шукати човен. Серед прив'язаних човнів трапився один вільний, але без весел, шукати які просто не було часу. Олександр роздягнувся і поплив на порятунок, штовхаючи човен перед собою. Допливши до потопаючих, Олександр заліз у човен і затягнув одного чоловіка. Разом затянули й другого. Він знаходився метрів за 5 і вже зовсім вибився з сил. Опинившись у човні чоловік втратив свідомість. Зірвавши дерев'яний настил, Олександр почав гребти ним до берега. Один з врятованих сказав, що далі у воді ще двоє чоловіків. Виявилося, що вчотирьох вони вийшли в море порибалити. Човен перегорнувся, а температура води в морі на той час складала десь 10-12 градусів. Намагалися виплисти, але навряд чи б їм це вдалося, якщо б не підоспів Олександр. Підвівшись у весь зріст, він побачив ще одного чоловіка метрів за 300 від човна.

На березі, висадивши врятованих, Олександр взяв весла, які тим часом знайшов його кум Володимир, і поплив рятувати ще двох. Діставшись до місця події, він зрозумів, що у воді лише одна людина. Чоловік сказав, що четвертий рибалка потонув. Товариш тримав його на воді скільки міг, але той помер у нього на руках від переохолодження. Олександр не зміг затягнути третього врятованого у човен, бо той був дуже важкий. Тому чоловік ухопився за борт, а Олександр що є сили наліг на весла.

На березі вже чекала карета швидкої і врятованих госпіталізували до міської лікарні. "Більше я їх не бачив, - розповідає Олександр Безверхий, - знаю тільки, що вони живі. Незабаром, їх відпустили з лікарні додому. Шкода, що не вдалося врятувати четвертого", - з сумом говорить герой.

Після цього випадку наш рятівник захворів на запалення легень. Два тижні проболів. Переболіла й вся його родина. Але й зараз Олександр стверджує, що зробив би те саме, якщо б знову потрапив у подібну ситуацію. На День міста Приморська, 16 вересня, місцева влада відмітила гідний вчинок Олександра Безверхого. Він отримав від райдержадміністрації Почесну грамоту і термос у подарунок. "Тепер буду брати його із собою на берег моря. Коли ще когось врятую, буду одразу грітись горячим чаєм", - жартує Олександр.

Добігає кінця фінальний етап щорічної акції МНС України "Герой-рятувальник року". Олександр Безверхий став її номінантом від Запорізької області. Крім того, за ініціативою керівництва облуправління МНС, Олександра висунуто на Державну нагороду. Врятовані не одразу подякували Олександрові за спасіння. Проте чоловік не ображається, говорить, головне - це любов і розуміння його родини. А тут в сім'ї Безверхих - повна чаша!


   
Герой рятівник
15 Вересня18:31 Герой-рятівник року 2014
15 Грудня15:49 Герой рятівник року 2015
15 Вересня18:30 Герой-рятівник року 2013
11 Грудня10:45 Герой-рятівник року 2012
27 Вересня16:11 Герой-рятівник року 2011
27 Вересня16:10 Герой-рятівник року 2010
27 Вересня16:09 Герой-рятівник року 2009
27 Вересня16:07 Герой-рятівник року 2008
27 Вересня16:06 Герой-рятівник року 2007
27 Вересня16:02 Герой-рятівник року 2006
Герой рятівник