ГоловнаГерой рятівник27 Вересня, 2011р.
 Версія для друку

Герой-рятівник року 2007

Опубліковано: 27.09.2011, 16:06

  2006 рік  2008 рік 2009 рік 2010 рік 2011рік

 

Всеукраїнська акція "Герой-рятувальник року"

Рятувальник - він й у відпустці рятувальник…

geroy01_07

Віталій Васильович Троян - начальник 3 - ЗДПО з охорони м. Енергодар, полковник внутрішньої служби, професію рятувальника обрав свідомо, знаючи, що в будь-який момент повинен бути готовим до виникнення надзвичайної ситуації, першим прийти на допомогу людям, що потрапили в біду. Більше двадцяти років тому молодий курсант Львівського пожежного училища Віталій Троян вперше виїхав на пожежу і … з честю витримав бойове хрещення. Чітко й впевнено діяв в умовах реальної загрози вогню, вміло впорався із завданням, а головне - упевнився в правильному виборі життєвого шляху. За довгий період служби за плечима

geroy02_07

рятувальника, тепер вже керівника підрозділу, багато складних ситуацій, врятованих людських життів. Є що згадати, про що жалкувати, чим пишатися. Вважає, що доля не образила. Є улюблена робота, дружній колектив, де відносини між людьми побудовані на взаєморозумінні. А ще родина, яка любить і чекає. Правда, через специфіку роботи, близькі люди не досить часто проводять час з головою родини. Відпочинок - також на вагу золота. Проте для Віталія все склалось, визначилось з перших років служби. Він не скаржиться, ніколи не схиляється перед труднощами. Впевнено йде по життю. Рятувальник - він же й на відпочинку рятувальник. Цей вислів нещодавно вкотре знайшов своє підтвердження. Віталій Троян врятував чоловіка, будучи у відпустці! Причому далеко від рідного Енергодару. Він знаходився в одному з найкрасивіших міст Західної України - м. Трускавець.

- Разом з екскурсією ми пішли в гори, - згадує Віталій Васильович, - навкруги найкрасивіші краєвиди, внизу - водоспад. Екскурсовод розповідала історію краю, дехто фотографував і, раптом, … крик про допомогу - один з чоловіків зірвався з каменя й впав у річку. Ситуація ускладнювалась ще й тим, що температура води була досить низька і чоловік швидко замерзав. Крім того, слизькі камені не давали йому можливості схопитися. Часу на довгі вагання не було. Разом з напарником ми швидко зорієнтувались, схопили бревно і спустились ближче до постраждалого. Ми весь час підбадьорювали чоловіка, не даючи йому запанікувати. Ми підказували йому, куди ступати. Звичайно, кожен з нас міг в будь-який момент зірватись у воду, але, на щастя, все закінчилось добре. Врятований настільки змерз, що майже не міг розмовляти. Але, головне, людина була врятована, а це найбільша нагорода для рятувальника. Ну, а ми з товаришем продовжили екскурсію.

Ось так і відпочивають наші МНСники

Два Сергія два життя врятували

geroy03_07

У незвичну ситуацію 24 січня потрапили два пожежних ДПЧ-8 з охорони ОАО "Мотор Січ" м. Запоріжжя.

Начальник варти лейтенант Сергій Федорченко та командир відділення прапорщик Сергій Білий, знаходячись не при виконанні службових обов'язків, врятували двох людей.

У вільний від роботи день, проходячи неподалік по проспекту Леніна, вони побачили, що з вікна квартири на першому поверсі йде дим. Не розгубившись, одразу викликали підрозділи пожежної охорони та кинулися на допомогу жінці й дитині, що знаходилися на той момент у квартирі. Бабуся з маленьким

geroy04_07

онуком були заблоковані в кімнаті, через дим неможливо було відчинити вхідні двері. Рятувальники вирішили зняти грати з вікна. Витягнувши з квартири дитину, вони зрозуміли, що бабуся знаходилася в стані, близькому до втрати свідомості. Щоб допомогти жінці, Сергій Федорченко увійшов до задимленого приміщення, а Сергій Білий прийняв постраждалу на вулиці. Таким чином вогнеборці за 8 хвилин врятували 55-річну жінку та 3-річного хлопчика.

Тим часом на місце події прибула чергова варта СДПЧ-2 з охорони Орджонікідзевського району м. Запоріжжя та за лічені хвилини ліквідувала пожежу. Площа займання склала 4 квадратних метри. Причиною ж пожежі стало необережне поводження з вогнем власниці квартири.

Постраждалого малюка з опіками 2-го ступеню лівої руки, попереку та правої стопи після медичного огляду каретою швидкої допомоги доставили до опікового відділення 5-ї міської лікарні. Бабуся у шоковому стані також була госпіталізована.

За словами завідуючого опікового відділення Петра Тимошева, у дитини п'ять відсотків тіла були покриті опіками, а це не так багато. Хлопчик потрапив у реанімаційне відділення тільки через те, що отримав отруєння продуктами горіння. Згодом стан здоров'я дитини стабілізувався.

За клопотанням ГУ МНС України в Запорізькій області за свій вчинок Сергій Федорченко та Сергій Білий стали номінантами Всеукраїнської акції "Герой-рятувальник року". Наказом МНС України №107 від 23.03.07р. "Про нагородження відзнаками МНС України" за мужність і високопрофесійні дії, виявлені при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та рятуванні життя людей, Сергія Федорченка та Сергія Білого нагородили відзнакою МНС України "За відвагу в надзвичайній ситуації" ІІ ступеня. Самі ж рятувальники не вимагають, і навіть утримуються від уваги на свою адресу, кажуть, що, якщо врятували, то добре. А на питання чому вирішили стати пожежними, відповідають: "Романтики захотілося! І взагалі, в пожежній охороні не працюють люди, які не мають добра до інших".

Неймовірне відчуття!

geroy05_07

6 січня в с. Кушугум Запорізького району Запорізької області, в житловому будинку по вул. Кірова внаслідок короткого замикання електромережі відбулося загоряння телевізора з наступним щільним виділенням диму. Полум'я швидко розповсюджувалось будинком, в якому знаходилися двоє хлопчаків трьох та п'яти років. Батьки дітей на той час поралися по господарству на подвір'ї. Пожежу побачив рятувальник 25-ДПЧ з охорони ЗАТ "ЗАЗ" молодший сержант внутрішньої служби Віктор Желуденко, який повертався додому з чергування. Чоловік почув дитячі крики з будинку, підбіг до нього та відкрив двері. З приміщення повалив густий чадний дим. Досвід підказував йому, що кожна секунда може стати вирішальною для життя дітей. Набравши повні легені кисню та присівши, він попрямував до приміщення, де побачив двох хлопчаків, що сиділи на підлозі та плакали. Причому, старший закривав меншого від вогняних язиків. Віктор вхопив на руки дітей та виніс їх на подвір'я. Завдяки професійним діям та впевненості у своїх силах пожежного-рятувальника, життя хлопчиків було буквально вирвано з пазурів смерті.

Віктор Желуденко на службі з 1994 року. За цей період служби брав участь у ліквідації 35 крупних пожеж. Особисто ним врятовано від загибелі на пожежах 11 громадян.

За клопотанням ГУ МНС України в Запорізькій області Наказом МНС України №107 від 23.03.07р. "Про нагородження відзнаками МНС України" за особисту мужність і високопрофесійні дії, виявлені при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та рятуванні життя людей, Віктор Желуденко нагороджений відзнакою МНС України "За відвагу в надзвичайній ситуації" ІІ ступеню.

Пишаємось юним поколінням

geroy06_07

31 березня близко 18-ї години 14-річний житель с. Білогір'є Оріхівського району Олександр Васильєв грав з друзями у футбол. Раптом він почув дитячий голос, що кликав на допомогу. Хлопець помітив, що на подвір'ї покинутої садиби біля напівзруйнованого колодязя зібралось багато людей, серед яких панувала паніка. Підійшовши ближче, Сашко зрозумів, що в колодязь провалилася дитина. Хлопчик знаходився на 6-метровій глибині й плакав. Він сильно поранився і, звичайно, дуже злякався. Ніхто з дорослих не міг нічого вдіяти. Люди зв'язали дві дерев'яні драбини, опустили в колодязь. Проте,

прохід був настільки вузький, що доросла людина не могла потрапити всередину. Олександр одразу визвався допомогти. Спустився в колодязь і витягнув звідти малюка. Як згадує Саша: "Страшно не

geroy07_07

було, хіба що трохи, коли стара драбина під нами почала тріщати. Крім того, дуже шкода було маленького, вся голова хлопчика у крові. Добре, хоч виявилось, що рани не дуже серйозні були".

2-річний Кирил Кравченко в результаті падіння отримав рвані рани голови. Каретою швидкої допомоги його було доставлено в Оріхівську міську лікарню. Хлопчику надали медичну допомогу, наклали декілька швів на чолі й відпустили додому.

Треба зауважити, що якби не мужній вчинок Сашка, все могло б закінчитися трагічно. Справа у тому, що незадовго до події, мешканці селища почали викидати в колодязь сміття, засипавши таким чином воду, що знаходилася на 11-метровій глибині. Звичайно,

geroy08_07

існувала загроза того, що сміття просяде під вагою хлопчика і він міг би потонути. "Я ніби відчула небезпеку,- розповідає бабуся Кирила Світлана Михайлівна, - ще тиждень тому глянула на цей колодязь і запропонувала сусідам туди сміття скидати".

Олександр Васильєв виявився хлопчиком дуже скромним. Його батько, Михайло Михайлович, розповів, що Саша спортсмен, займається легкою атлетикою, вже має нагороди і грамоти. Тренер покладає на нього великі надії. Учень 8 класу Новокарлівської середньої школи вчиться добре. В минулому році брав участь у районних змаганнях Всеукраїнського громадського руху "Школи Безпеки", що проводить ГУ МНС України в Запорізькій області. Команда Сашка зайняла друге призове місце. Надалі борці за безпечне життя планують вийти на обласний рівень. Вивчати правила дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, як допомогти людині, надати першу медичну допомогу Сашкові подобається. Хлопець визнає, що багато в чому саме такі заняття, що проводяться в їхній школі, допомогли йому зосередитися і не запанікувати. А в майбутньому Сашко хоче стати рятувальником. Вважає професію поважною і доброчесною та сподівається ще не раз відчути щастя від врятування людського життя. Михайло Михайлович повідав, що Саша в родині найстарший син. І батьки пишаються тим, який приклад він подає своїм двом молодшим братам. Олександр героєм себе не вважає, говорить, що так, мабуть, зробив би кожен на його місці. Бабуся ж малого Кирила заперечує: "Кілька хлоп'ят підходили, але допомогти ніхто не наважився! Немає слів, щоб виразити вдячність Сашкові за врятування онука!"

Героїчний вчинок Олександра Михайловича Васильєва не залишився поза увагою керівництва МНС України. Його було нагороджено відзнакою "За відвагу в надзвичайній ситуації" ІІ ступеня. Головне управління МНС України в Запорізькій області, в свою чергу, подарувало хлопцеві телевізор. Як гідний приклад для свого покоління, Олександр Василь'єв отримав безкоштовну поїздку до Євпаторії на Всеукраїнський фестиваль ДЮР. Разом із переможцями обласного етапу, мелітопольськими учнями НВК №16, Саша взяв участь у змаганнях на Всеукраїнському рівні. За підсумками Всеукраїнської акції "Герой-рятувальник року" Олександр Васильєв став лауреатом. В залі облдержадміністрації з рук першого заступника губернатора Олександра Бережного, директора Департаменту Сил МНС України Григорія Марченка та начальника ГУ МНС України в Запорізькій області Олексія Лепського молодий рятувальник отримав пам'ятний знак, статуетку і диплом Всеукраїнської акції "Герой-рятівник року". Як прокоментував Сашко: "Ця нагорода є набагато важливішою за будь-які матеріальні цінності! Вона буде стояти в моїй кімнаті на самому видному місці!".


   
Герой рятівник
15 Вересня18:31 Герой-рятівник року 2014
15 Грудня15:49 Герой рятівник року 2015
15 Вересня18:30 Герой-рятівник року 2013
11 Грудня10:45 Герой-рятівник року 2012
27 Вересня16:11 Герой-рятівник року 2011
27 Вересня16:10 Герой-рятівник року 2010
27 Вересня16:09 Герой-рятівник року 2009
27 Вересня16:07 Герой-рятівник року 2008
27 Вересня16:06 Герой-рятівник року 2007
27 Вересня16:02 Герой-рятівник року 2006
Герой рятівник